Поговоримо про ... жувальну гумку? 

 Якщо ви думаєте, що жуйка – продукт сучасної цивілізації, то це далеко не так. Її почали жувати ще печерні люди. Принаймні, перша засохла грудочка смоли, на якій залишилися сліди людських зубів, датується ще 5-м тисячоліттям до нашої ери. У більш пізній час древні майя вважали смачною масу з застиглого соку дерева саподили. А якщо її не було, обходилися смолою хвойних порід.

 Сучасна жуйка більше ніж наполовину складається з цукру, на 20% – з каучуку, ще на 20% – з кукурудзяного сиропу, один відсоток формули становлять ароматизатори. 

 У різні роки вчені виступали за корисність або ж шкідливість жувальної гумки. Американський професор Холлінгворт в 1930 році оприлюднив дослідження, в якому розглянув жування як психодинамічний процес і зробив висновок, що жувальна гумка заспокоює нерви і є прекрасним релаксантом. 

 В 90-ті роки телеканали всієї планети обійшла реклама жуйки, яка стверджує, що вживання цього продукту допомагає нормалізувати Ph-баланс в роті. Насправді ж для підтримки кислотного балансу на стабільному рівні людині потрібно було б жувати гумку постійно, навіть під час сну. Виходить, і з карієсом жуйка теж боротися не може. Адже вона впливає тільки на активні поверхні, з якими стикається, а каріозному руйнуванню може піддатися абсолютно будь-яка ділянка зуба.

#Ранок_навчальна_література #цікаві_факти